Усі ми знаємо з Святого Писання, що Бог створив спочатку чоловіка по образу і подобі своїй, а згодом жінку, взявши для цього ребро Адама. Та існує інша версія, яка розповідає про те, що в Адама була інша жінка, яку звали Ліліт. Ця версія є досить популярна серед людей, які цікавляться різними містичними вченнями, що розходяться з офіційними трактуваннями Святого Письма різними канонічними Церквами.

Коли Бог створив Адама, він був самотній, тому Бог створив Ліліт з того ж пилу, з якого зробив Адама. Та вони, маючи однаковий характер постійно сварились, оскільки Адам хотів панувати над Ліліт. Ліліт не хотіла миритись з домінуючим положенням чоловіка. Вона тікає з Едема, залишаючи Адама одного в Раю. Тоді Бог послав трьох ангелів, щоб ті спіймали утікачку і наказали їй повернутися назад до Адама.

Вона відмовилася, і сказала, що відтепер буде послаблювати і вбивати маленьких дітей, новонароджених і немовлят. Ангели перемогли, і Ліліт обіцяла, що якщо мати повісить амулет над дитиною з іменами трьох ангелів, вона буде триматися подалі від цього будинку. І вони відпустили її, і Бог створив Єву. Оскільки вона була створена з ребра Адама, то вона вже не могла претендувати на рівність з чоловіком. З тих пір, Ліліт літає по всьому світу, її виття чути вночі. Через нього вона передає свою ненависть до людей, за те, як Адам повівся з нею.

Цю легенду досить часто використовують феміністки, щоб показати, до чого доводить несправедливе відношення до жінки. Ліліт стала символом боротьби проти чоловічого панування, вона благородна жінка, яка відмовилась від ролі покірної рабині і виконавиці чоловічих забаганок.

Але звідки походить ця легенда, якщо про неї не згадується в жодному тексті Святого Писання? Давайте почнемо з Біблії як первинне джерело інформації. Книга Буття,  звичайно, згадує Адама і Єви, але - зверніть увагу - жодної згадки про Ліліт. Версія про Ліліт "як  першої жінки" виникає набагато пізніше. Єдина згадка про Ліліт в Біблії (в Старого Заповіту) є вірш Ісая 34:14, ймовірно, написаний близько 540 р. до н.е. його описом пустелі, шакалами і воронами серед кропиви і шипшини і т.д.: "І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами, а польовик буде кликати друга свого; Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок!" (переклад Огієнка). Більшість інших істот, що згадуються в даному рядку  можуть бути розтлумачені по різному. В російські версії це звучить так  "И звери пустыни будут встречаться с дикими кошками, и лешие будут перекликаться один с другим; там будет отдыхать ночное привидение и находить себе покой. " Ліліт також згадується в англомовному перекладі Біблії короля Якова.

Поняття Ліліт як демона має скоріше за все ассірійське погодження. Ассірійці мали три жінки-демони, Ліліт, Лілу, і АрдатЛіліт.Тому не викликає сумнівів, що маючи тісні контакти з ассірійцями, давні євреї поступово переймали їх вчення, як і міфологію. В ассірійців Ліліт злий дух-демон, який вбиває немовлят.

Кілька сот років після Ісаї, Ліліт згадується в талмудичних писаннях, які описують її як реальну жінку-демона, який носить довге розпущене волосся (ознака розпусти в ті часи) та крила. Вона спокушає необережних чоловіків, висмоктуючи з них енергію і життєві сили. Того, хто піддався на чари Ліліт чекала неминуча смерть, як  розплата за її виношення їх дітей. Пізніше Ліліт трансформувалась в суккубу. Від цього вона стає демоном, що несе відповідальність за смерть дітей. У стародавні часи, необхідно було захистити від таких демонів, тому люди в кімнаті з новонародженим постійно чіпляли кілька амулетів, які були покликані захистити немовлят.